Нещодавно деякі інтернет портали з сумнівним бекграундом викинули чергову хвилю брудних дискредитаційних матеріалів, що плямують поліцію та реноме очільника МВС Ігоря Клименка. Звісно машина такої складності як МВС, до якої відноситься поліція, не працює ідеально, бо до всього іншого сьогодні накладаються умови війни, багато в чому фокус уваги зміщений у бік завдань Сил оборони, присутнє збільшення функцій, є проблеми з кадровою підготовкою, плюс непростий процес реформування відомства, який і досі продовжується.
Разом з тим серед професійної й громадської спільноти добре відомо, що наведені фактори міністр Клименко аж ніяк не вважає індульгенцією, коли в роботі поліцейських або інших співробітників системи МВС трапляються випадки недостатньої фаховості, недобросовісності, поверховості, недбалості , тощо. Клименко чутливий до іміджевих втрат колег, з якими працює, бо сповідує командну гру, яка в розумінні міністра базується на довірі, підтримці, відчутті плеча. Йому притаманне дбайливе ставлення до своєї репутації. Він вибудовував її сумлінно й самостійно довгі роки, тому відношення до неї не легковажне, а вимогливе і серйозне. Хто працював поряд з Клименком до його призначення міністром стверджують, що він ніколи не був байдужим і завжди пропускав через себе негативні моменти, що стосувалися роботи підрозділу, який він або очолював, або просто був його співробітником.
Знання інсайдерських моментів щодо характерних рис очільника МВС розбиває вщент усі вигадки про його причетність до будь-яких брудних справ чи, навіть, натяків на них, про замовчання або кришування будь-яких злочинів, тим паче де фігурують наркотики, а саме про це йдеться у публікаціях горе-журналістів, котрі практично притягують за вуха його прізвище до певних кримінальних постатей з наркобізнесу російського походження. Утім чи достатньо велике коло осіб мають уявлення про Клименка як людину або керівника – питання риторичне. Тож на це й розраховують замовники інформаційної війни, трофеєм якої очевидно повинні стати репутаційно-іміджеві втрати міністра разом з керівним складом поліції.
Без сумніву на фронті боротьби з наркозлочинністю українські правоохоронці мають працювати краще. Цей фронт є надскладним, що підтверджує світова практика роботи силових структур різних країн. Наркобізнес - це великі гроші, що у свою чергу відкриває для злочинців широкі і постійні можливості для удосконалення своєї діяльності. На розробку й підготовку операцій щодо затримання «великої риби» зі світу наркотрафіку силовики можуть витрачати роки, на це потрібні фахові кадри й забезпечення, принциповий фактор - добре працюючий механізм судової гілки влади. У цьому напрямку ще дійсно багато роботи на рівні суспільства, держави, силовиків, і перш за все поліції, яка є найближчою до всіх питань, котрі стосуються безпеки громадян.
Висвітлювати реальні факти, об’єктивно подавати інформацію щодо тих сфер діяльності, де поліція недоопрацьовує – це потрібна справа, як з боку громадськості, так і з боку ЗМІ, але свідомо та безпідставно спекулювати на болючих для суспільства темах в умовах війни, паплюжити репутацію посадовця, підрозділу, відомства загалом – це вже з області замовних брудних технологій.
Експерти з питань іміджу зазначають, що маючи за ціль дискредитацію будь-якої персони, тим паче публічної , на топ державній посаді, спеціаліст у даній сфері має під рукою цілий спектр алгоритмів та механізмів для того, щоб спровокувати іміджеві втрати, як то кажуть юристи, різного ступеня тяжкості.
Одна з версій – зіграти на чутливих та болючих для суспільного сприйняття темах, тобто показати причетність людини - об’єкта дискредитації до проблем, пов’язаних з корупцією, наркотиками, аморальною поведінкою або зв’язати з будь-яким аспектом російської тематики, яка сьогодні працює на внутрішнього українського споживача як ганчірка на бика, котрий у прямому сенсі скаженіє від рашизму, бо на кону стоїть існування держави Україна як такої.
Як протистояти замовним брудним технологіям, що безпідставно руйнують репутацію людини? Експерти можуть запропонувати алгоритм контр заходів, щоб відновити справедливість та чесне ім’я. Але перебуваючи на посаді такого рівня як міністр Клименко та маючи згідно функціоналу такий складний комплекс відповідальності, державник повинен володіти набагато ширшим горизонтом сприйняття подій ніж пересічний громадянин, що означає у першу чергу дбати про справу, розвиток, перспективу, реалізацію поставлених цілей, про ефективність , яка повинна конвертується у позитивний суспільний ефект від своєї роботи. Для оцінки великих державницьких кроків потрібна деяка відстань у часі, коли історія розставляє всі крапки над «і», тож брудна інформаційна піна щодо міністра осяде, а добрі справи залишаться.
Хід історичних подій сьогодні значно пришвидшений, тому замовна метушня дуже швидко перетвориться на пил, а Ігор Клименко, буде продовжувати з притаманною йому відповідальністю ефективно вести корабель під назвою МВС, що є стратегічно важливим для загальної української перемоги.
Едуард Єфіменко